четвер, 19 липня, 2012, 22:24 Газета ZIK
Нашестя тарантулів та гаддя

У зв’язку зі зміною клімату на Львівщині все частіше з’являються екзотичні тварини

Клімат таки змінюється – із цим уже ніхто не сперечається. А з коливанням середньорічних температур зазнає змін і рослинний та тваринний світ. Отруйні павуки, сильний алерген амброзія та іспанський слизень, який за собою залишає лише коричневу пляму на місці, де ще недавно росла зелень, – всі ці екзотичні види вже сьогодні окуповують Львівщину. 

Мовою градусів

Перша декада липня цього року була рекордно задушливою: на вісім градусів тепліша від середньодекадної. 30-34 градуси за Цельсієм – для нашого регіону не новина. Однак здебільшого така спека триває недовго. Натомість цього року – вперше з 1946-го – екстремально висока температура в першій декаді липня протрималася вісім днів у м. Львові та 10 днів на Львівщині. І це при малохмарному небі та безвітряній погоді – наголошують синоптики.

– За минулі роки середньорічна температура зросла і перевищила свою норму. 

Зокрема піковими були 2000-й, 2007-й, 2008-й і 2009 роки. Тоді майже по всіх станціях Львівської та Івано-Франківської областей середньорічні температури перевищували норму, – каже Олена Доніч, провідний кліматолог Центральної геофізичної обсерваторії.

Наприклад, у м. Яворів середньорічна температура становить 7,5 градуса. Максимальний показник – 9,1°С – там спостерігали 1989 року. Але 2000-го середньорічна температура сягнула 9,5 градуса, а у 2007-2008 роках становила 9,4°С.

Турка теж побила рекорди – при середньорічній нормі у шість градусів та максимумі, який спостерігали 1951-го (7,1°С), 2000 року середньорічна температура сягнула 7,7 градуса, а в 2007-2008 роках – 7,6°С.

– Такі ж тенденції по всій Україні, – каже Олена Доніч. 

Отруйні тварини наступають!

– У зв’язку з потеплінням на Західній Україні, зокрема й у Львівській області, зафіксовано випадки появи павукоподібних, які характерні для південних регіонів України. Зокрема тарантулів бачили на Тернопільщині та на Львівщині, – каже директор Львівського міського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович.

Ці тварини не агресивні, без причин людину не атакуватимуть, однак із метою самозахисту вкусити можуть. Їх отрута у десятки разів небезпечніша, ніж, до прикладу, бджолина. Отрута тарантула паралізує дихальний і нервові центри. Для дорослої здорової людини такий укус не смертельний, хоча й дуже болючий. Натомість у літніх осіб, тих, хто має серцево-судинні захворювання та дітей може призвести до летального випадку. Тож брати до рук комах, яких не знаєте, та провокувати тарантулів не потрібно, радить Ігор Антахович. Цих павукоподібних можна розпізнати за своєрідним малюнком на спині у вигляді квітки чи шипа із ребристостями.

Побільшало і плазунів, зокрема вужів і змій. 

– Вужі та змії розмножуються, відкладаючи яйця в органіці – тирсі, залишках торішнього листя – тому, що гниє і виділяє тепло. Таким чином яйця інкубуються і з них виділяються молоді особини. Оскільки зараз стало тепліше, місце для інкубації плазунам знайти легше і з відкладених яєць з’являється більше потомства.

Щоправда, у нашому регіоні немає змій, отрута яких смертельна. Укус гадюки звичайної (така її наукова назва), яка зустрічається на Західній Україні, викликає нудоту, головокружіння та є дуже болючим, однак здебільшого не смертельним. Тільки у випадках, коли гадюка кусає в зону шиї, лиця, голови, грудної клітки, що трапляється вкрай рідко, він може призвести до смерті. 

Ще один із «чужих», появі яких на Львівщині навряд чи зрадіють, – іспанський слизень. 

– Цей вид з’явився на теренах Західної України приблизно два-три роки тому. Оскільки природних ворогів у нього в нашому регіоні немає, він може швидко розвиватися та завдавати серйозної шкоди нашим садам. 2010-го до нас звернулися мешканці Винників – тисячі слизнів напали на їх виноградник і повністю знищили зелень, залишивши по собі лише руду пляму на землі, – розповів Ігор Шидловський, завідувач Зоологічного музею Львівського університету ім. Івана Франка.

За його словами, цей вид потрапив до нас із Піренейського півострова через Балкани. Іспанські слизні їдять усе – картоплю, квіти, фруктові дерева... Розпізнати їх можна за яскраво-помаранчевим забарвленням – такий колір має або вся тварина, або ж вона може бути коричневою, а довкола її «підошви» видно яскраво-оранжеву смугу. Характерною ознакою іспанського слизня є також дуже помітні «зморшки» на шкірі.

Ще один вид, який спричиняє проблеми вже не перший рік, – це мінуюча міль, яка знищує листя каштанів. Про цю комаху у Львові говорять вже давно, однак побороти її ніяк не можуть.

– Наскільки мені відомо, Львівська міська влада виділяє кошти на те, щоб у деякі дерева вводити ін’єкції, що захищають рослину від цього шкідника. Але, по-перше, такі заходи навряд чи будуть ефективними, якщо обробляють лише незначну частину насаджень, а в інших тим часом активно розмножується міль. По-друге, невідомо, як ці ін’єкції впливають на людей, які живуть і перебувають недалеко від цих каштанів, – адже в цілому ряді країн такі ін’єкції вже заборонено! – каже Андрій Прокопів, доцент кафедри ботаніки Львівського університету ім. Івана Франка, директор Ботанічного саду.

За його словами, сьогодні немає доказів, що поширення цього виду пов’язане тільки зі зміною клімату. Однак якщо мінуюча міль, яка потрапила до нас із теплих країв, так добре почувається на наших теренах, – то цьому сприяє таки клімат. 

Однак не лише небезпечні види поширюються у зв’язку із потеплінням, каже завідувач Зоологічного музею Львівського університету ім. Івана Франка. З’являються у нас і рідкісні червонокнижні види:

– Завдяки зміні клімату деякі види птахів, характерні для Чорного та Азовського морів, з’являються та гніздяться у нас. Наприклад, косар, чоботар, довгоніг, жовтоногий мартин, чепури велика та мала. Значна частина з них є червонокнижними. 

Амброзія вже тут

У Львові та в околицях поширення нехарактерних видів спостерігають і ботаніки. 

– Спека провокує появу амброзії – рослини, яка спричиняє алергічну реакцію та проблеми з диханням. 

На Львівщині амброзія з’явилася кілька років тому. Але досі почувалася вона тут не надто впевнено – не розвивалася і не цвіла. Натомість із підвищенням температур ця рослина починає розкошувати на Західній Україні, – пояснює Андрій Прокопів.

Ще один вид, усе активніше поширення якого науковець пов’язує із потеплінням, – борщівник Сосновського. Рослина, сік якої спричиняє опіки, також добре почувається у нас завдяки потеп­лінню, підозрює науковець. 

Окрім того, щороку все частіше доводиться чути про дерева, які зацвітають вдруге – восени чи навіть на початку зими. Теплі дні вони сприймають як початок весни. Таке цвітіння суттєво послаблює рослини. 

Нільська лихоманка над Дністром?

Тим часом на півдні країни також стає спекотніше – і там теж побоюються проблем, характерних для тепліших регіонів. Скажімо, цього року в південних районах синоптики вже нарахували 40-50 днів із температурою вище 30 градусів за Цельсієм. 

– Такої цифри в принципі не спостерігали в Україні ніколи, – прокоментував ситуацію пресі начальник Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

– Проявів кліматичних змін у нас чимало. Вже другу зиму поспіль на Одещині залишаються деякі види птахів, які раніше зимували в Африці, – тепер вони не мають потреби відлітати в теплі краї. А лелеки останніми роками прилітають у середньому на два тижні раніше, аніж це було ще десять-двадцять років тому, – стверджує Іван Русєв, завідувач екологічної лабораторії Одеського науково-дослідного протичумного інституту імені Мечникова Міністерства охорони здоров’я, експерт із водноболотних угідь. 

У зв’язку з потеплінням, каже науковець, на півдні країни інтенсивно почали розмножуватися і комарі різних видів, зокрема ті, які переносять такі небезпечні хвороби, як малярія та нільська лихоманка:

– Комарі – це теплолюбний вид. А завдяки тому, що тепер стає тепло на кілька тижнів швидше і тримається воно довше, за рік вони можуть вивести кілька генерацій, тому їх кількість суттєво зростає і вони будуть задіяні у перенесенні хвороб, – каже Іван Русєв.

Якщо зараз малярію здебільшого привозять з-за кордону, з екзотичних країн, то вже найближчим часом є загроза, що вогнища цього небезпечного захворювання з’являться і у нас – достатньо, аби малярійний комар вкусив людину, яка приїхала з цією хворобою з-за кордону.

– Подібна ситуація і з західнонільською лихоманкою, – каже Іван Русєв. – Випадків цього захворювання раніше у нас не реєстрували. 1996 року про хворих на нього почали говорити в Румунії, 1999-го вона з’явилася в Росії, а згодом і у нас. Західнонільську лихоманку можуть принести до нас перелітні птахи, а в Україні є чимало видів комарів, які можуть передавати цю хворобу від птахів до людей. 

Наталя Горбань
газета ZIK
№28 (19 липня 2012р.)


* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-04-30 23:28:27