понеділок, 27 липня, 2009, 14:48 Львів
Товариство прихильників фортець і палаців застерігає проти незаконного втручання у львівську Цитадель

«Ми маємо не просто вирішувати бути чи не бути новому готелю на Цитаделі. Ми повинні передусім керуватися законодавством», – так прокоментував ситуацію із спробою втілення висотного будинку новітніх архітектурних форм у межах історико-культурного ландшафтного парку та поблизу пам’ятки архітектури – львівської Цитаделі доктор архітектури, завідувач кафедри Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів, професор Микола Бевз.

«Ми маємо фортифікаційну пам’ятку-комплекс – унікальний об’єкт в мережі фортифікаційних споруджень, які будували за Австрії в Галичині. І це єдина пам’ятка австрійської мілітарної архітектури, збережена на Галичині. Ми маємо з цим рахуватися. Будь-які роботи на цьому об’єкті вимагають фахової підготовки. Це є комплексна пам’ятка і щоб її змінювати, треба мати генеральний план», – оцінює ситуацію Микола Бевз.

Нагадаємо: 22 липня відбулися громадські слухання щодо намірів збудувати 5-зірковий конгрес-готель, підземні паркінги, кіноконцертний комплекс, фестивальне поле тощо на території Цитаделі, де у роки Другої світової війни у концтаборі масово страчували військовополонених різних національностей.

«Довгий час громадськість боролася, щоб ця територія після ліквідації військової частини отримала статус історико-культурної ландшафтної території. Вона його таки отримала. Було виконано істотко-архітектурний опорний план, який визначив ті позиції, які належить зберегти. Наступним кроком має бути розробка проекту регенерації – там ми можемо врахувати і меморіальне значення цього комплексу, врахувати необхідність створення ландшафтних парків, адаптації та відновлення будівель, надання їх інвесторам тощо. Це непроста і велика робота. Але без такої концепції нічого не можна робити. Стадія регенерації пам’ятки містобудування поки що є відсутня, а її належить зробити. Без цього не можна оголошувати конкурс», – вважає Микола Бевз.

Окрім цього професор Микола Бевз має суттєві зауваження до наявних містобудівного та історико-містобудівного обґрунтувань, що їх нещодавно розглядала на своєму засідання містобудівна рада ЛМР. На думку авторитетного реставратора ці два обгрунтування є неповні.

«Містобудівне обгрунтування має чітко визначати конфігурацію та місце локалізації об’єкту, його поверховість, характер вирішення фасадів, транспортну схему, транспортну місткість тощо. Натомість маємо надто загальний документ, з яким не можна погодитись ні в області конфігурації (об’єкт однозначно дисонує з планувальною структурою мілітарної пам’ятки), ні по поверховості (він має бути набагато нижчим від пам’ятки). А ці дані повинні бути вказані в умовах архітектурного конкурсу», – наголошує Микола Бевз.

Прогнозуючи, як би мали розвиватися події далі, Микола Бевз каже: «Мають рацію ті, хто вважає, що треба створити спеціальну робочу групу і грамотно й повно опрацювати всі питання, починаючи від містобудівної стадії і закінчуючи формулюванням чітких пам’яткоохоронних обмежень. Більше цього, втручання в цей комплекс надалі може мати міжнародний розголос. Тому я переконаний, що до робочої групи необхідно залучити і спеціалістів з охорони пам’яток із Австрії. І тільки при міжнародному кворумі можна думати про вироблення самого архітектурного завдання та проведення якихось робіт. Крім того, ця документація повинна бути попередньо погоджена Управлінням охорони історичного середовища (сьогодні не погоджено). Тільки після цього можна приступати до розробки подальшої документації. Якщо ці стадії не виконані, ми прирікаємо себе на великий конфлікт, на ненаукову роботу. Це може скінчитися тим, чим скінчилося будівництво великого офісного центру у Відні: інвестор був змушений понизити будівлю, враховуючи ту ситуацію, яка склалася з громадськими організаціями», – застерігає Микола Бевз.

Довідка ЗІКу

Доктор архітектури, професор Микола Бевз – дійсний член Українського комітету Міжнародної ради з питань памяток та визначних міст ІКОМОС; від грудня 2003 року обраний віце-президентом Українського комітету ІКОМОС; віце-президент Товариства прихильників фортець і палаців (м. Львів); член Наукового Товариства ім. Шевченка у м. Львові; член Товариства шанувальників Львова.

Автор більше ніж 140 наукових публікацій на тему дослідження та збереження архітектурно-містобудівної спадщини України. Організатор 4 міжнародних конференцій та семінарів на тему збереження памяток архітектури та історичних міст. Досліджує історичні міста Західної України, їх еволюцію, типи, розпланувальні системи, їх композиційно-містобудівні характеристики, а також проблеми збереження в них історико-архітектурної спадщини.

Автор більше ніж тридцяти архітектурних та містобудівних проектів, в тому числі – проекту Музейно-меморіального комплексу Патріарха Йосипа Сліпого в с. Заздрість, Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. (1996–1997 рр.), проекту памятника Івану Вишенському в м. Судова Вишня (1979 р.), проекту реставрації інтерєрів аптеки «Під золотим левом» в м. Львові (1996 р.), генерального плану заповідника «Княжий Белз» (2003 р.), проекту регенерації містобудівного комплексу історичного ядра міста Жовкви Львівської обл. (2001 р.), проекту консервації та музеєфікації фундаментів Успенського собору Давнього Галича (сьогодні в с. Крилос), 2001–2002 р. та ін.

У1997 р. відкрив Науково-дослідну лабораторію з регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст України (НДЛ-104) при Інституті архітектури Національного університету «Львівська політехніка», якою дотепер керує і, в якій протягом останніх років виконуються науково-проектні розробки для історичних міст західного регіону України – Львова, Жовкви, Белза, Бучача, Галича, Підгайців, Івано-Франківська.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-25 10:45:07