вівторок, 23 червня, 2009, 12:14 Львів
Занадто довго громадськість Львова терпить дії міського керівництва
Занадто довго громадськість Львова терпить дії міського керівництва
Занадто довго громадськість Львова терпить дії міського керівництва

Щодо проектування та будівництва нових об’єктів в історичній частині міста, яка від 1998 року перебуває під охороною ЮНЕСКО. До такого висновку дійшла лауреат Державної премії в галузі архітектури Лідія Горницька, котра керує майстернею АРМ-3 ДІ «Укрзахідпроектреставрація».

Прочитавши на ЗІКу 18 червня повідомлення про подальший перебіг справ щодо будівництва готелю на розі вулиць Вірменської–Краківської, Лідія Горницька, у якої сорок років стажу роботи у реставрації, вирішила відкрито звернутися через пресу до головного архітектора м. Львова п. Юрія Криворучка. Горницька хоче з’ясувати, наскільки він обізнаний із «Законом про охорону культурної спадщини України», методикою реставрації, розділами ДБН та Міжнародних хартій, що стосуються конкретно питань проектування в історичній зоні такого рангу, як центральна частина м. Львова.

Цікаво, що в публічну дискусію вступає не тільки обурена львівська громада (люди різних професій), а відомий фахівець-реставратор, головний архітектор проектів реставрації багатьох визначних пам’яток архітектури України (зокрема, керівник авторського колективу реставрації пам’ятки архітектури XIV–XVIII ст. «Палацу Бандінеллі у м. Львові», за що й отримала Державну премію у галузі архітектури 2007 року), Лауреат конкурсу «Дім 2005» та «Дім 2006» у Любліні, Польща; нагороджена «Кришталевою цеглиною» за найкращу будівельну інвестицію Єврорегіон Бугу – за реставрацію пам’ятки архітектури XIV–XVIII ст. «Палацу Бандінеллі на площі Ринок, 2 у Львові» та за реконструкцію, реставрацію та пристосування для потреб Львівської філії «Укрексімбанку», пам’ятки архітектури XIX ст. на площі Міцкевича, 4 у м. Львові, нагороджена багатьма почесними грамотами Держбуду та Мінрегіонбуду України; член Українського національного комітету ICOMOS!

Аби одразу розставити всі крапки над «і», Лідія Горницька просить пам’ятати, що проектна фірма, яка виступила адаптером проекту будівництва готелю на розі вулиць Вірменської–Краківської в Україні, не володіє питаннями проектування в історичній забудові. Тому однозначно радить: не треба мучити громадян міста зібраннями, що носять нелегітимний характер. Йдеться про конкурс на проектування готелю на розі вул. Вірменської–Краківська, що його влаштував з ініціативи головного архітектора міста Юрія Криворучка департамент містобудування ЛМР.

Виникає запитання «Як журі могло брати до розгляду ескізний проект будівлі, коли там не було розділів, які у фахових колах архітекторів-реставраторів та згідно існуючих ДБН називаються: «Попередні роботи» та «Комплексні наукові дослідження», – запитує у головного архітектора Львова Лідія Горницька, нагадуючи йому, що без цих розділів будь-яке проектування в історичній частині міста, розглядати не можна.

«Приклади із світової практики, що їх наводить головний архітектор міста, підібрані невдало і не можуть слугувати аналогами для даного проекту. До речі, до відома п. Юрія Криворучка, в історичних містах Польщі існує посада, що називається «Головний консерватор», яка безпосередньо підпорядковується Міністерству культури Польщі і головний архітектор міста не вирішує питань, що стосуються історичної забудови», – наголошує Лідія Горницька і радить прочитати інтерв’ю Кшиштофа Павловского, віце-президента польського комітету ІКОМОС, надруковане у газеті «Суботня Пошта» 3 березня 2009 року.

У своєму інтерв’ю вельми шанований серед фахівців з реставрації пам’яток архітектури в цілому світі професор Кшиштоф Павловський, спираючись на світову практику, подає приклади вирішення питань будівництва нових об’єктів в історичній частині міст та дає конкретні відповіді на запитання, на які вже довгий час не можуть і не хочуть відповісти фахівці у Львові, що взяли на себе відвагу вирішувати ці питання.

Ось що думає Кшиштоф Павловський.

«Кор.: Ви ознайомилися з проектом забудови рогу вулиць Краківської та Вірменської у Львові. Як його оцінюєте?

Криштоф Павловський.: На мою думку, цей проект надто екстревагантний, така будівля тут зайва і нічим не вмотивована. У Львові найважливіше зберегти хоча би ритм вулиць, певний історичний простір. Такий проект можна будувати на зовсім відкритій площині, але не в центрі старого міста. Треба поважати своє минуле. Ймовірно, ліпше залишити площу незабудованою, якою вона була багато років.

Кор.: Якщо Львів подасть цей проект до Комітету ЮНЕСКО, на Вашу думку, якою буде його позиція?

Криштоф Павловські: Мені здається, що вона може бути лише негативною. Можливо, буде різна мотивація. Загалом же ж висилати до ЮНЕСКО завжди добре два проекти на вибір. Навіть якщо скажуть, що обидва не є добрі, можуть вказати на певні вдалі елементи».

Керуючись чинним законодавством, правовим та нормативним, що діє на даний час в Україні, на даній ділянці втраченої надземної частини забудови, наріжника північного кварталу Ринкової площі, необхідно прийняти рішення про відтворення забудови, які мають базуватися на основі натурних досліджень, археологічних досліджень, картографічних та іконографічних матеріалів та підібраних аналогів.

«Проте певні кола фахівців архітекторів на чолі з головним архітектором міста не хочуть визнавати закони України. Раджу вам, панове звернутися до Верховної Ради України про скасування «Закону про охорону культурної спадщини України» і тоді вам спокійно заживеться у місті Львові. Але на даний час цей закон діє і ви зобов’язані з ним рахуватися. І коли вам у приклад приводять будівлю «Укрексімбанку» на площі Міцкевича, 4, то Ви всілякими методами стараєтеся облити цей проект болотом. Мене, як керівника авторського колективу проекту реставрації та відтворення будівлі за адресою площа Міцкевича, 4 для потреб Львівської філії «Укрексімбанку непокоїть, що головний архітектор міста вже не вперше коментує нашу роботу, як «дешеву копію». Думаю, що п. Криворучкові, надійшов час (хоча б для себе як чиновника, котрого призначили керувати питаннями архітектури в місті з історичною забудовою) докладно ознайомитися з даним проектом, а тоді вже вдаватися до коментарів. На противагу вашим баченням, пропоную коментарі поважних осіб стосовно будівлі, яка вам постійно муляє очі», – каже Лідія Горницька.

Цікаво, що Лідія Горницька парирує випади Юрія Криворучка, висловами його безпосереднього керівника! Реставраторка просто наводить цитати із газети «Поступ» від 8–14 червня 2006 року: «На урочистому відкритті банку у червні 2006 року діючий мер Львова Андрій Садовий зазначив: «Коли ви завітаєте сьогодні на площу Міцкевича, то відразу зрозумієте, що оновлена будівля «Укрексімбанку» задає тон для всієї площі. Ми бачимо, як потрібно працювати. Така реконструкція у Львові – це стандарт дуже високої якості».

І далі: Петро Олійник – голова Львівської ОДА подякував усім будівельникам, проектантам, а також представникам «Укрексімбанку» за проведену роботу. На його думку, «…це поки єдиний об’єкт у Львові стосовно якого ЮНЕСКО скаже «О, кей»! …Ви зробили те, що здавалося, зробити було неможливо».

Віктор Капустін, голова правління ВАТ «Укрексімбанк»: «…сама споруда є окрасою міста. Ми пишаємося виконаною роботою, бо Львів – це особливе місто. І те, що відкриття нового офісу відбулося у рік святкування 750-річчя Львова, є певним сигналом до того, що банк розпочинає свою діяльність з перспективою подальшого розвитку на користь міста».

Олександр Іванов, керівник Львівської філії «Укрексімбанку»: «Коли 2000 року ми довідались про історію цієї будівлі та про невизначеність щодо її майбутнього, то вирішили, що повинні взятися за її відтворення і повернути місту відроджену пам’ятку архітектури. До того таке розташування офісу є справді зручним для наших клієнтів та партнерів. Площа Міцкевича є пам’яткою містобудування, що разом з іншими центральними вуличками Львова входить до списку спадщини ЮНЕСКО. Відновлена будівля – це своєрідний подарунок до святкування 750-річчя міста Лева від «Укрексімбанку».

Цікаво також, що 2007 року Олександрові Іванову присвоєно титул «Галицького лицаря» у номінації «За громадянську позицію». І того ж таки року авторський колектив інституту «Укрзахідпроектреставрація» отримав першу премію у м. Любліні (Польща) та був нагороджений «Кришталевою цеглиною» за реконструкцію, реставрацію та пристосування для потреб Львівської філії «Укрексімбанку», пам’ятки архітектури XIX ст. на площі Міцкевича, 4 у м. Львові, який надзвичайно високо оцінили наші польські колеги!

«Якщо пан головний архітектор міста Львова хоче поспілкуватися на тему: «Що в нашому місті не так?», «то, думаю, що варто повернутися до будівлі «Укрсоцбанку» на площі Міцкевича,9. Поспілкуватися на тему, що постане на місці будинку за адресою Міцкевича, 10. Що сталося з пам’ятками архітектури на Валовій, 15, проспекті Свободи, 45… Де в цей час була його громадянська та фахова позиція? Де громадянська позиція і позиція головного архітектора міста щодо розібраних пам’яток на Соборній 14–15, забудови наріжника вулиць Івана Франка та Романа Шухевича? Позиція стосовно будівництва підземних гаражів в історичній частині міста? Прогноз, до чого це призведе?» – запитує у влади Лідія Горницька.

Із авторитетною реставраторкою важко не погодитися у тому, що місто, в якому живеш, треба любити. Але любити не споживацькою любов’ю, а пам’ятати, що наші внуки, правнуки і всі наступні покоління також мають побачити ту культуру, яку ми повинні для них оберігати й зберегти. «Цивілізація на острові Пасхи зникла через своє споживацьке відношення до культури. Пам’ятаймо про це!» – закликає Лідія Горницька.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-24 09:47:36